Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».(текст)

Ой Морозе, Морозенку,

Ой Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче,
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраïна плаче.
Не так тая Украïна,
Як та стара мати,
Заплакала Морозиха,
Та стоячи бiля хати.
Ой з-за гори та з-за кручi
Буйне вiйсько виступає.
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.
То не грiм в степу грохоче.
То не хмара свiт закрила, —
То татар велика сила
Козаченькiв обступила.
Бились нашi козаченьки
До ночi глухоï, —
Полягло наших чимало,
А татар утроє.
Не вернувся Морозенко,
Голова завзята.
Замучили молодого
Татари проклятi.
Вони його не стрiляли
I на частi не рубали,
Тiльки з нього, молодого,
Живцем серце виривали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу.
Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Украïну!
Вся ти єси, Украïно,
Славою покрита,



Тяжким горем, та сльозами.
Та кров'ю полита!
I поки над бiлим свiтом
Свiтить сонце буде, —
Твоï думи, твоï пiснi
Не забудуть люди.

ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ

(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
«Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди».
«А я ляхів не боюся
І гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду».
Ой втікали вражі ляхи —
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить
Вищеривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, —
Ой прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Де якії повки, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти —
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Гей, там річка,
Через річку глиця —
Не по однім ляшку

Зосталась вдовиця...